В своїй структурі заповідник «Качанівка» є унікальним,  поділяється на дві взаємноінтегровані частини: паркову та архітектурну. Качанівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст., який має площу 568,63 га, з них 125,5га – це водне плесо чарівної річки Смош, на берегах якої і розкинулася качанівська садиба. Доповнює парк архітектурний ансамбль садиби, який налічує 24 об’єкти. Окрасою  ансамблю є неперевершений палац в стилі неокласицизму – свідком величної епохи минулого. Його доповнюють допоміжні будівлі південних і північних служб разом із садибною церквою Святого Георгія Хозевіта. Сьогодні в Україні це єдина відома церква історично висв’ячена на такий престол.

Не менш цікавою є історія Качанівки. Протягом  майже всього ХІХ – поч.ХХ ст. садиба була осередком духовної культури на Лівобережній Україні.Такий культурно-мистецький розквіт качанівської садиби тісно пов’язаний з відомою родиною меценатів Тарновських. Володіючи Качанівкою протягом майже всього ХІХ ст., вони за досить короткий час перетворили садибу на відомий осередок мистецтва не лише в Україні, а й за її межами.  Свою славу  садиба отримала не випадково. Родина Тарновських, керуючись широкою меценатською політикою, надавала значну допомогу у підтримці молодих талантів, відомих вчених, митців та різних культурно – мистецьких і наукових проектів. Кого тільки не приваблювала Качанівка тихим задумливим парком з численними ставками, строгими алеями, прикрашеними скульптурами. Своїми візитами садибу вшанували: М.Глінка, С.Гулак–Артемовський, Т.Шевченко, М. Гоголь, П.Куліш, Ганна Барвінок, подружжя Маркевичів, В.Штернберг, І.Рєпін, О.Лазаревський, Д.Яворницький, М.Костомаров та багато інших знаменитостей.  І всі вони знаходили тут не лише дах над головою, а й затишок, турботу, якою власники оточували своїх гостей, а також належні умови для творчої праці та відпочинку. Не останнє місце займала і матеріальна підтримка талантів.

Протягом майже всього ХІХ ст. Качанівка була і своєрідним музейним центром, де були зібрані видатні твори як західноєвропейських майстрів ХVІІІ – ХІХ ст., так і відомих українських та російських художників. Справжню славу провінційній садибі принесла величезна колекція українських старожитностей, яку все своє життя формував В.В. Тарновський  молодший. Він розумів, що будь – які реліквії, сховані від очей народу втрачають свою цінність, тому попіклувався про своє зібрання і передав його Чернігівському губернському земству для влаштування публічного музею. Фахівці оцінювали колекцію Тарновського у 300 – 400 тис.крб. По суті, це зібрання безцінне.

Наприкінці  ХІХ ст. у Качанівці з΄явилися нові господарі – цукрозаводчики Харитоненки. Глава родини, Павло Іванович, був не лише багатою людиною, промисловцем, землевласником, а й доброчинцем. Тож меценатська традиція, започаткована в садибі Тарновськими, продовжувалась і надалі. Харитоненки підтримували тісні взаємини з К.Сомовим, В.Сєровим, К.Петровим – Водкіним, М.Добужинським.

Качанівка за свою історію бачила не одного власника, та всіх їх поєднувала одна спільна риса – це продовження і відродження традицій своїх попередників

Епоха руйнації для садиби настала з приходом радянської влади  у 1918 році. Лише в 1981 року, завдяки передовій український інтелігенції  естетична вартість Качанівки належним чином була оцінена вітчизняними спеціалістами. Згідно постанови ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 24 листопада 1981р. Качанівку оголошено Державним історико–культурним заповідником, якому в лютому 2001 р. було надано статус національного. Качанівський палацово – парковий ансамбль включено до Державного реєстру національного культурного надбання, до національної системи туристичного маршруту «Намисто Славутича».

Цінність ансамблю не тільки в його надзвичайній красі, а й у тому значенні, яке мала садиба для розвитку української і російської культур.

Варто побачити: архітектурний комплекс на чолі якого палац, парк з захоплюючими краєвидами, з найбільшим в паркобудівній практиці України водним плесом; меморіальні місця, пов’язані з перебуванням в садибі відомих особистостей (галявина Шевченка, дуб Гоголя, альтанка Глінки, в якій в 1838 році М.Глінка пише уривки до опери «Руслан і Людмила», могила-курган Григорія Честахівського – товариша і соратника Т.Г.Шевченка),  «романтичні» руїни, автентичні меблі господарів Качанівки др. пол ХІХ ст.

Наша адреса:
16735, вул. Глінки,1, с.Качанівка
Ічнянський р-н, Чернігівська обл.

Розклад роботи заповідника:

Понеділок – п’ятниця з 8.00 до 17.00
Субота – неділя та державні свята з 10.00 до 18.00
Санітарний день – понеділок.

Замовлення екскурсій:  +38(04633)2-41-15,

Замовлення проживання в готелі: +38(04633)2-41-25.

Cайт - www.kachanovka.in.ua

В 1969 році, за активну і плідну діяльність музею було присвоєно звання Народного. У 1978 році музей отримав більше і краще приміщення – корпус колишньої школи №2, де вдалося розгорнути нові, цікаві експозиції. Після цього йому було присвоєно звання Державного.
Зараз у музеї нараховується більше 5000 експонатів основного фонду і 4000 одиниць науково-допоміжного.
Експозиція музею розміщується в семи залах, експонати якої розповідають про історію краю, видатних людей праці, науки, культури.

За 50 років в музеї зібрана не одна унікальна колекція: ічнянських кахлів, паперових грошей (бонів), одягу, старовинних побутових речей, ікон, книг-стародруків, українських сорочок, рушників, виробів ткацтва, художніх полотен Р.Рощака, членів Спілки художників України П.Басанця та В.Швидченка, графічних робіт члена Спілки художників Радянського Союзу С.Бондаря, різьби по дереву члена Спілки художників України, лауреата премії Катерини Білокур А. Штепи, місцевих майстрів різьбярів П. Михайлюка, О.Тарасенка, О.Власенка, гончарних виробів члена Спілки художників Радянського Союзу М.Піщенка, фоторобіт члена Спілки журналістів України, лауреата багатьох фотоконкурсів М.Смілика.

Музей має багатий архівний фонд (документи, фотографії, рукописи) про життєвий і творчий шлях відомих і видатних людей – ветеранів і героїв війни та праці, діячів культури, медицини, вчених різних галузей науки і техніки.
В експозиції подані матеріали які відтворюють історію розвитку краю від первіснообщинного ладу, доби козаччини до сьогодення.

Музей проводить велику виставкову і науково-дослідницьку роботу. До участі у виставках залучаються не тільки експонати музею, а й приватні колекції. Зокрема: картини члена Спілки художників Росії, лауреата премії І.Куїнджі, льотчика-афганця, уродженця м. Ічні Ю.Борща, різьба по дереву П.Горохова, вироби з дерева М.Рахнія, ікони з дерева О.Власенка, художні твори Т.Волик, вишивка В.Подобрій, Н.Сизоненко та ін.

Режим роботи Ічнянського районного краєзнавчого музею:
Щоденно з 8-00 до 17-00
Обідня перерва з 13-00 до 14-00
Вихідний день: понеділок

Адреса музею:

16703, м.Ічня
вул.Леніна, 27

Тел.для довідок: +38(04633) 2-15-44
Телефон для замовлення екскурсій: +38(04633)2-15-44

День відкритих дверей – 18 травня.

Просмотреть Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карте большего размера

Прадід композитора Кіндрат Якович Каневський приймав участь у російсько-турецькій війні під командуванням Суворова. За проявлений героїзм отримав в нагороду 12 десятин землі, де й побудував цей маєток в далекому 1789 році.

У цій садибі пройшли дитячі та юнацькі роки видатного композитора, педагога Левка Миколайовича Ревуцького. Після вимушеного від’їзду сім’ї композитора до Києва (1924 рік), у будинку знаходились школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а згодом у ньому розмістився пологовий будинок. Багато зусиль до ремонту будівлі доклали Фонд культури України, товариство охорони пам’яток історії і культури, правління Музичного товариства УРСР, Ічнянський відділ культури та місцеві жителі села Іржавця.

Садибу Ревуцьких свого часу часто відвідували видатні особи: письменник Л.М. Толстой, композитор М.В. Лисенко, художник М.М. Ге, актриса Г. Затиркевич-Карпинська, композитори П. Майборода, В. Кирейко, А. Коломієць – учні Левка Миколайовича Ревуцького та багато інших видатних особистостей.

У фондах музею налічується більше 1000 експонатів. Це особисті речі сім’ї Ревуцьких: музичні інструменти, оригінали і копії документів, фотографії, музичні записи, книги, меблі, подарункові речі, рукописи нот, посуд та ін. Речі розміщені у семи кімнатах. У робочому кабінеті на стіні – портрет великого Кобзаря (художника Ф.С. Красицького, 1906 рік). Портрет надихав Левка Миколайовича на творчість у далекому 1923 році, коли той писав симфонічну поему “Хустина” на вірші Т.Г. Шевченка “У неділю не гуляла”.

Біля стіни стоїть піаніно. Ще мама композитора, Олександра Дмитрівна, навчала грати малого Левка на цьому музичному інструменті.

У передпокої розміщені речі, виготовлені руками самого композитора: шкатулка, дзеркало, стіл та два стільці. У спальні – комод, шафа, стіл, крісло для двох, стільці. У кутку – образ Ісуса Христа (вінчальна ікона батьків композитора). На ній – білий домотканний рушник, вишитий білими нитками, з вирізуванням. У музеї знаходиться багато скатертин, рушників, серветок – роботи рук Софії Андріївни Ревуцької, дружини композитора. Дуже цікава річ – мухоловка. Тільки окремі відвідувачі здогадуються про справжнє призначення скляної колби.

Кімната-їдальня багата на рідкісні експонати. У ній знаходяться: великий стіл, вкритий полотняною домотканною скатертиною того часу, стільці, годинник з боєм, дві настінні шафи, виготовлені великим майстром. На столі – знаменитий тульський самовар з гербовими печатками “Товарищества Паровой Самоварной Фабрики наследников Василия Степановича Баташева”. Нижче – “Утверждено правительством. 1896 год”. Тарілки, виготовлені з порцеляни. На зворотньому боці нипис – 1842 рік. А також чашки, блюдця, цукорниці, розетки для варення та інші речі, якими користувалися Ревуцькі.

Багатий експонатами музей-садиба дає багато інформації про життя, творчість та громадську діяльність Л.М. Ревуцького. Він вводить у світ композитора, де панує музика, творчість, слава, а кожний стенд розповідає нам про великого Майстра Музики.

На території садиби щороку проводиться обласний фольклорний дитячий конкурс “Сонечко”. Це свято стало справжнім парадом юних талантів, святом радості і краси.

Варто побачити: старовинні меблі, музичні інструменти, посуд, фото, предмети побуту середини 19 століття, картину Платонова “Жебрачка Ася”, образ Ісуса Христа (друга половина 19 століття), напільний годинник з боєм.

Адреса:
Чернігівська область, Ічнянський р-н, с. Іржавець, вул. Космічна, 28
моб.тел. +380679654871

Графік роботи:
з 10. 00 до 18. 00, без перерви
вихідні – понеділок, вівторок.

Безкоштовно відвідують музей:
учасники Великої Вітчизняної війни, інваліди,
військовослужбовці термінової служби, пенсіонери, художники.

Дні відкритих дверей: 18 травня, 24 серпня

Витоки музею сягають 60-70 років минулого століття. Вчителем історії, краєзнавцем села Івангород Ічнянського району, Олександром Силовичем Циганком і правнучатою племінницею художника Ольгою Севаст’янівною Кузнєцовою та її чоловіком, була проведена велика краєзнавчо–пошукова робота, результатом якої і стало можливим створення музею художника М.М. Ге в цьому селі. З ряду поважних причин музей в с. Івангород припинив свою діяльність понад 10 років тому. З метою популяризації творчої спадщини видатного художника та з нагоди ювілею художника було прийняте рішення районної ради про перенесення музею в м. Ічня.

Новостворена музейна експозиція складається з трьох розділів, кожен з яких розміщується в окремій кімнаті. Експонати музею широко розкривають життєвий і творчий шлях художника М.М. Ге починаючи з дитячих років і до останніх днів проведених на хуторі Іванівський, що розташований за 7 кілометрів від с. Івангород. Десятки спогадів, фотографій, документів, речей, які розповідають про те близьке оточення рідних, друзів, знайомих, які були причетні до життя і творчості М.М. Ге.

Великий розділ музею присвячений творчості художника. Тут зібрані чорно-білі фотокопії всіх відомих картин Миколи Миколайовича Ге. Експозиція побудована в хронологічному порядку написання художніх полотен. В третій кімнаті зібраний матеріал, який висвітлює відносини художника з російським письменником Л.М. Толстим, а також представлені меморіальні речі того періоду, роботи сучасних художників, скульпторів, які висвітлюють життя Миколи Миколайовича Ге.

Адреса музею:
16703, Чернігівська область,
м. Ічня, вул. Леніна, буд. 27
тел. +38(04633)2-15-44, факс: +38(04633)2-16-32
e-mail: kultura–ichna@rambler.ru
Музей працює: з 8:00 до 17:00
Вихідний – понеділок.

Переглянути Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карті більшого розміру