Музеї Чернігівщини | Museums of Chernihiv region » Мистецькі

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського

maysheff — Mon, 04 Jun 2012 01:58:28 +0000

На затишній чернігівській вулиці, неподалік від центру, привертає увагу оаза краси, людяності й тепла.
Це садиба класика української літератури, великого гуманіста і Сонцепоклонника Михайла Михайловича Коцюбинського. Письменник придбав її в 1898 році, коли переїхав з Вінниці. Вона і нині залишається в такому вигляді, який мала за його життя.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було засновано у вересні 1934 року з нагоди 70-річчя від дня його народження.
Нині музей складається з меморіального будинку письменника, сучасної будівлі літературної експозиції та справжньої окраси своєї – меморіального саду Коцюбинських.
Основа музею меморіальна квартира Михайла Коцюбинського. Саме у цьому будинку письменник оселився з родиною влітку 1898 року та провів тут 15 своїх останніх, найбільш творчих років.
Чернігівський період був найпліднішим у його творчому та громадському житті. Найкращі твори класика – «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «Дорогою ціною», «Хвала життю», «Fata morgana», «Тіні забутих предків», що принесли авторові світову славу, були написані саме тут, у древньому сіверському місті.
Невеликий одноповерховий дерев’яний будинок М.М.Коцюбинського стоїть у центрі подвір’я. На зовнішніх дверях, при вході,- бронзова дощечка з вигравіруваним написом: «Михайло Михайлович Коцюбинський». В кімнатах відтворена обстановка, в якій жив письменник зі своєю родиною. Неповторна духовна аура ніби й зараз живе у цих стінах, приваблює людей. Сюди приходять, аби набутися снаги, творчої енергії, невмирущого духу Коцюбинського. Прості скромні речі, що оточували митця, дають можливість уявити його побут, уподобання, смаки.
Будинок Коцюбинського відвідувало багато літераторів, акторів, художників і вчених того часу. Видатний композитор Микола Лисенко виконував на роялі улюблені мелодії Михайла Михайловича. У вітальні проводились літературні «суботи», у яких брали участь письменники Б.Грінченко, М.Вороний, М.Чернявський, В.Самійленко, М.Жук. Михайло Коцюбинський був наставником багатьох талановитих молодих людей, зокрема, Павла Тичини, Василя Еллана-Блакитного, Аркадія Казки та інших. У цьому будинку 1909 року зупинявся шведський вчений-славіст Альфред Єнсен, перекладач творів Коцюбинського. Єнсен займався тоді збиранням матеріалів для своєї монографії про гетьмана Мазепу (до 200-річчя шведсько-російської війни).
В останні роки життя письменника вітальня служила йому й робочим кабінетом. Стіл з письмовим приладдям, бібліотека й меблі допомагають відвідувачам уявити, як працював автор. У вас складається враження, ніби господар цієї кімнати щойно залишив перо й чорнильницю, аби трохи відпочити під час прогулянки у садку.
У двох книжкових шафах – меморіальна бібліотека письменника, де зберігається понад 1500 книг. Серед них цікаві першодруки його творів, книги з автографами Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Максима Горького, Івана Франка, Панаса Мирного, чимало нарисів про життя Коцюбинського та його творчість.
Михайло Коцюбинський був великим знавцем народного мистецтва. В їдальні зберігаються вироби народних майстрів, які збирав письменник – гуцульські та молдавські.
1983 року меморіальну експозицію було розширено. До неї увійшли ще дві кімнати та кухня. У приміщеннях, де мешкали доньки письменника та його мати з молодшим сином Романом можна бачити цікаві сувеніри, що їх привіз Коцюбинський зі своїх численних мандрівок. У кухні зберігається домашнє начиння, типове для кінця XIX – початку ХХ століть.
Після відвідин меморіального будинку можна заглянути до прекрасного саду родини Коцюбинських, де великий Сонцепоклонник часто працював на лоні природи. Сад стараннями працівників музею збережено у тому вигляді, яким він був за життя письменника.
Прикрашають цю своєрідну зелену експозицію дерева, що їх особисто посадив видатний майстер слова, особливо приваблює ялинка, що розкинула свої могутні віти над меморіальним будинком. Їй вже понад 100 років. На зі смаком доглянутих клумбах бачимо улюблені квіти письменника: мальви, маки, троянди та ін. Михайло Михайлович любив відпочивати в бузковій альтанці, серед пахощів численних квітів та трав. Є тут також екзотичні субтропічні рослини – агави, якими письменник милувався в Італії, а зараз вони прикрашають музейний садок.
Літературну експозицію музею було відкрито у вересні 1983 року у щойно зведеному новому 3-х поверховому приміщенні. Керівником художнього проекту був один з кращих музейних художників-оформлювачів України – лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка Анатолій Гайдамака. В центрі будівлі – унікальна вирізьблена з дерева композиція, що зображує персонажів з творів письменника. Автор цього символічного «Дерева життя» – Заслужений діяч мистецтв України – Валентин Задорожний.
Літературна експозиція розповідає про головні етапи біографії письменника і його творчої праці. У вітринах – документи, фото, власні речі, першодруки творів автора і книги, які він читав. Там, у експозиції, широко висвітлена творча лабораторія М.Коцюбинського: початкові варіанти рукописів, коректи творів, зроблені автором, демонструють його постійні творчі пошуки та надбання.
Літературно-меморіальний музей-заповідник – не тільки скарбниця літературної спадщини М.Коцюбинського, а й центр дослідницької роботи з питань вивчення літературної діяльності письменника.
Музей добре відомий як культурний осередок завдяки літературно-музичним вечорам, концертам класичної та народної музики. Затишний кінолекційний зал музею використовують для своїх зібрань літературні, національно-патріотичні та філософські товариства.
Нині літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського згуртовує навколо себе весь творчий потенціал Чернігівщини. Тут відбуваються науково-практичні конференції, читання, лекції, семінари, присвячені вивченню літературної спадщини письменника. У кінолекційній залі постійно проводяться вечори-презентації творів сучасних письменників. Автори вважають за честь ступити на землю, освячену ім’ям М.Коцюбинського, відкрити читачам своє серце саме тут, на садибі великого Сонцелюба. Тільки останніми роками відбулися творчі вечори знаних в Україні та за її межами літераторів Івана Драча, Юрія Мушкетика, Михайла Слабошпицького, Володимира Яворівського, Олекси Ющенка, Михайлини Коцюбинської, Валерія Шевчука, Миколи Вінграновського та інших майстрів слова.

Щорічно в день народження письменника (17 вересня) відбувається урочисте вручення премій імені Михайла Коцюбинського провідним українським літераторам, передусім уродженцям нашого Сіверського краю. Гостинно відчиняє двері виставкова зала музею, де експонуються роботи як професійних, так і самодіяльних майстрів пензля, вишивки та писанкарства.
Експозиція і фонди музею постійно поповнюються рідкісними документами, фото, книгами, малюнками та іншими матеріалами, подарованими вітчизняними та зарубіжними науковими закладами та приватними колекціонерами. Відвідувачі музею мають можливість переглянути фільми за творами Михайла Коцюбинського. Наші наукові працівники наполегливо працюють над реекспозицією, виступають із популярними лекціями, роблять усе можливе, щоб зберегти все те, що оточувало письменника за життя.
У музейних фондах також зберігаються тисячі листів видатних сучасників до Коцюбинського, твори українських та зарубіжних письменників, що пов’язані з Чернігівщиною. Протягом 2002-2007 рр. науковим колективом музею видано «Листи сучасників до Михайла Коцюбинського», що збергіаються у фондах нашого музею, «Листи письменника до дружини Віри», а також спогади про Юлія Романовича Коцюбинського – багаторічного директора музею М.Коцюбинського – «Завжди з нами».
Дестяки тисяч відвідувачів з України і з-за кордону приїздять до Чернігова, щоб віддати шану великому українському письменнику, який похований на Болдиній горі разом із дружиною Вірою Устимівною.

14000, м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 3
e-mail:kotsubinsky_museum@ukr.net

www.kotsubinsky.org
тел. (04622) 4-04-59, 4-10-03.
Музей працює – 9-17:30( сб, нд – 10-17:30)
без вихідних.

Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана

maysheff — Sun, 03 Jun 2012 22:01:51 +0000

Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана,

Розташований на території древнього княжого міста у пам’ятці архітектури 19 століття, він навіть зовні відповідає уявленню про музей як про місце, що несе на собі відбиток часу, відблиск історії та культури нашого народу. Вас надихнуть шедеври західноєвропейського та українського мистецтва, унікальна колекція козацько-старшинського роду Ґалаґанів з музейного зібрання, що налічує понад 9 тисяч творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва від 16 століття і до сьогодення, включаючи іконописну спадщину часів українського бароко, народні картини «Козак-Мамай», полотна голландських, фламандських, французьких, італійських митців.

Чільне місце в музейній колекції посідають твори іконопису, здебільшого українського, серед яких канонічний «Архистратиг Михаїл», колекція Богородичних ікон, самобутня народна ікона зі своєрідним трактуванням того чи іншого образу святого – покровителя, двобічна «Покрова Богородиці. Розп’яття».

Цікавою є колекція західноєвропейського живопису, зокрема творів італійських художників 17-18 століть. Голландський та фламандський живопис знайомить з творами батального та побутового жанру, різноманітними натюрмортами, полотнами на міфологічні та євангельські сюжети. Окрасою збірки, безумовно, є живописне полотно «Концерт» відомого голландського художника Х. Тербрюггена, датоване 1626 роком.

Мистецтво Франції 18-19 століть представлене іменами таких знаних майстрів як Г. Робер, Ж. Мейссоньє, Ж. Трезер, Е. Фальконе, Ф. Помпон.

Найбільшу частку музейної колекції складають твори українських корифеїв ХХ століття – М. Жука, М. Самокиша, С. Шишка, М. Глущенка, М. Дерегуса, Т. Яблонської, А. Коцки та багатьох інших.

Значну частину фондового зібрання складають твори декоративно-ужиткового мистецтва України, створені протягом майже двох століть. Аплікація, вишивка та розпис, вироби зі скла та порцеляни, кераміки та дерева представлені відомими іменами родини Саєнків, М. Тимченко, М. Примаченко, І. Апполонова, Г. Денисенка, А. Штепи та багатьох інших знаних майстрів.

Самобутньою є і колекція народної іграшки, що налічує понад 350 експонатів з дерева, глини, соломи та тіста, і є яскравим проявом національної культури.

Бажаєте поринути у світ мистецтва? Художній музей Галагана пропонує вам таку нагоду.

Адреса музею: м. Чернігів, вул. Музейна, 6

Телефони для довідок: (0462) 67-67-15

e-mail: artmuseum.ch@gmail.com

Експозиції відкрито з 10.00 до 18.00 (крім середи)

Інформація:

www.halahan-art.com

https://www.facebook.com/halahan.art/

Ціни:

Вхідний квиток – 20/15/10 гривень (дорослі/студенти/школярі)

Вхідний квиток до Ґалаґанівської зали – 15/10/5 гривень (дорослі/студенти/школярі)

Екскурсія – 50-100 грн /група

Концерти, майстер-класи, інші заходи – за домовленістю

Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського

maysheff — Sun, 03 Jun 2012 22:00:19 +0000

Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського заснований в 1896 р.: 14 (26) листопада урочисто відкрито Чернігівську губернську вчену архівну комісію і її історичний музей, а наприкінці року губернська земська управа одержала заяву В.В.Тарновського, в якій відомий громадський діяч, колекціонер і меценат пропонував земству прийняти в дарунок колекцію старожитностей і створити на її основі музей.
Через бюрократичну тяганину відкрити музей українських старожитностей ім. В.В.Тарновського для відвідувачів вдалося тільки в 1902 р.
В 1900 р. Чернігівська духовна консисторія приймає рішення про заснування церковного музею – єпархіального сховища старожитностей, яке розпочало діяльність у 1907 р. і стало третім музеєм губернського міста.
В 1919 р. у реквізованому будинку родини Милорадовичів відкритий музей поміщицького побуту і мистецтва.
1920 р. створений етнографічний музей, або музей селянського побуту, а у 1921 р. – музей культів, основою якого стала колекція єпархіального музею.
В 1923 р. п’ять чернігівських музеїв де-юре об’єдналися у Чернігівський Державний музей. В 1925 р. об’єднаному музеєві виділили будинок колишнього Селянського банку. Після утворення Чернігівської області (жовтень 1932 р.) в цьому приміщенні розмістився обласний комітет КП(б)У. А музей у 1933 р. переїхав на Чернігівський Дитинець – Вал – у будинок класичної чоловічої гімназії.
В 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. в музеї працювала ціла плеяда знаних істориків, етнографів, мистецтвознавців, археологів – С.Баран-Бутович, М.Вайнштейн, В.Дроздов, Б.Луговський, Б.Пилипенко, П.Смолічев, Б.Шевелів, В.Шугаєвський, М.Касперович. Майже всі вони зазнали утисків і репресій в 1930-х роках.
В 1939 р. Чернігівський державний історичний музей (таку назву він отримав у 1934 р.) був визнаний об’єктом республіканського значення і переведений на республіканський бюджет. На цей час його колекції нараховували понад 60 тисяч пам’яток, а бібліотека – понад 40 тисяч томів книг.
В серпні 1941 р. частина музейного зібрання була евакуйована до Уфи і Чкалова (Оренбурга). Будинок музею, в який влучили фашистські бомби і виникла пожежа, дуже постраждав. У грудні 1943 р. після звільнення Чернігова від німецько-фашистських загарбників музей відновив свою діяльність у приміщенні Музею українських старожитностей ім. В.В.Тарновського.
У повоєнний час ускладнюється структура музею, створюються нові підрозділи: 1965 р. – художній відділ, 1970 р. – сектор охорони пам’яток історії та культури, 1972 р. – науково-методичний сектор для надання допомоги музеям на громадських засадах, 1981 р. – сектор охорони пам’яток археології.
У другій половині 1970-х рр. музей повертається до будинку колишньої чоловічої гімназії, у своє довоєнне приміщення. Експозиція, створена в 1979 р. за проектом київських художників Ю.В.Кисличенка та І.Г.Левитської, була відзначена дипломом ВДНГ УРСР. У грудні цього ж року перших відвідувачів прийняв відділ народного декоративного мистецтва Чернігівщини, створений в 1978 р.
В 1983 р. художній відділ перетворюється на самостійний заклад – Чернігівський художній музей.
В 1986 р. на правах відділу Чернігівському історичному музеєві передають музей бойової слави, побудований за ініціативи ветеранів війни і громадськості міста, з 1992 р. – це військово-історичний відділ музею.
В 1989 р. на базі госпрозрахункової групи сектору археології виникла установа, яка займалася дослідженням археологічних пам’яток у зонах забудови, – Чернігівський обласний археологічний центр.
В 1998 р. сектори охорони пам’яток історії та культури і археології були об’єднані в Чернігівську обласну інспекцію охорони пам’яток історії і культури, підпорядковану обласному управлінню культури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1991 р. № 345 музеєві повернуте ім’я В.В.Тарновського. В 1997 р. при реєстрації відповідно до Закону України “Про музеї і музейну справу”, враховуючи розмежування форм власності, музей отримав повну титульну назву – Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Васильовича Тарновського.
В 1996 р. урочисто відзначене 100-річчя заснування музею, за визначний внесок у справу відродження багатовікових традицій духовності й історичної пам’яті, дослідження, збереження і примноження історико-культурної спадщини українського народу він нагороджений премією ім. Д.І.Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців. В 2002 р. відбулися заходи з нагоди 100-річчя відкриття Музею українських старожитностей В.В.Тарновського, зібрання якого є найціннішою складовою частиною нинішнього музею. В 2006 р. музей відсвяткував свої 110-і роковини.
Музей бере участь у всіх історико-культурних акціях, що відбуваються в області або репрезентують Чернігівщину на загальнодержавному рівні, у всеукраїнських і міжнародних наукових, видавничих, виставкових проектах, наприклад: “Звід пам’яток історії і культури України”, “Золоті імена України”, “Шевченківська енциклопедія”, “Енциклопедія Сучасної України”, “Україна – козацька держава”, “Гетьман Мазепа і його доба”, “Скарби слов’янського світу”, українська експозиція Міжнародної виставки “Експо-2005”, Міжнародні Шестовицька археологічна експедиція, яка досліджує найбільший у Центрально-Східній Європі укріплений табір вікінгів, та Батуринська археологічна експедиція, телевізійні проекти Є.Гоффмана, “Україна унікальна” тощо. З 2002 року регулярно видається збірник наукових праць “Скарбниця української культури” (видрукувані 10 випусків). З-поміж інших успішних музейних видавничих проектів варто відзначити “Мазепину книгу”, “Метричну книга села Редьківка як джерело до історії людності Чернігівського Подніпров’я”, “До тебе прихильна, дарма, що кавалергард” (листи Є.Милорадович до Г.Милорадовича), “Доба гетьмана Івана Мазепи в документах”, “Генеалогія української шляхти”, буклет “Немеркнучий світ давнини”, каталоги срібного посуду, вишивки козацької старшини із зібрання музею. Традиційними стали Костомарівські читання, які відбуваються на базі музею щороку, починаючи з 2002 року; студентські конференції, присвячені вшануванню пам’яті жертв Голодомору; організовуються наукові конференції і музейні читання, матеріали яких оприлюднюються у наукових збірниках. Науковці музею беруть участь у Всеукраїнських і Міжнародних конференціях. Як обласний науково-методичний центр з проблем музейної робити щороку проводить семінар для працівників музейних установ: “Висвітлення музейними засобами історії, традицій, культури українського козацтва”, 2003, “Організація і методика проведення звіряння наявності музейних фондів”, 2004, “Тема Великої Вітчизняної війни в музейній роботі”, 2005, “Експозиційна робота – один з основних аспектів музейної діяльності”, 2006. Перемогою завершилася кількарічна боротьба за збереження від розкрадання колекції музею ліквідованої фабрики музичних інструментів: в 2004 році музичні інструменти були передані Чернігівському історичному музею ім. В.В.Тарновського.

В 2005 році музей брав участь у І Всеукраїнському музейному фестивалі “Музей третього тисячоліття”, де виборов дві перші премії – у конкурсі на кращу міні-експозицію (“Картина І.Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” мовою колекції В.Тарновського”) та за кращий каталог музейної колекції (“Вишивка козацької старшини 17-18 століть”).

Щороку створюється 25–30 виставок. Традиційними стали виставки у Київському палаці спорту з нагоди щорічних зборів товариства “Чернігівське земляцтво”, виставки у Батурині під час проведення обласного Козацького свята, виставки до Міжнародного дня пам’яток “Нові археологічні дослідження на Чернігівщині”, виставки в рамках проведення фестивалю “Коровель” у таборі Шестовицької археологічної експедиції тощо. Здійснюється обмін виставками і окремими музейними предметами з іншими музеями України. Експозиції і виставки щороку оглядає 200,0 тисяч відвідувачів, для яких проводиться понад 3000 екскурсій. Зважаючи на ситуацію на ринку туристичних послуг, яка склалася на початку 1990-х років, музей почав проводити екскурсії для невеликих груп відвідувачів, сімейні та індивідуальні екскурсії, встановивши гнучку систему цін, а також частково перебрав на себе функції міського екскурсійного бюро, що практично припинило свою роботу, його співробітники постійно залучаються до проведення екскурсій не лише по музею, а й по історичних місцях Чернігова і області для офіційних делегацій і гостей.

Чернігівський історичний музей ім. В.В.Тарновського має дві самостійні експозиції.
Історичний музей. Розміщується у пам’ятці архітектури початку ХІХ ст. – будинку губернатора, збудованому у стилі класицизму за “зразковим ” проектом російського архітектора А.Д.Захарова.
Експозиція, створена за хронологічним принципом, розповідає про історію Чернігівщини від часів палеоліту до 1992 року, її видатних синів і доньок. Її складовими частинами є постійні виставки “Родинні маєтки – осередки культури і благодійництва”, “Уродженці Чернігівщини – видатні діячі науки і культури ХХ ст.”, “Чернігів на зрізі століть”. Тимчасові виставки, побудовані як за тематичним, так і за систематичним принципом, експонуються у виставковому залі або в експозиційних залах музею.

Військово-історичний музей. Розміщується у пристосованому, збудованому в 1985 р., приміщенні. Експозиція має два окремих розділи – “Військова історія Чернігівщини ” та “Бойовий шлях колишньої 1-ї гвардійської армії”, виставки – “Чернігівці на фронтах Великої Вітчизняної війни”, “Визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників”. Виставковий зал використовується для створення виставок не лише на воєнну тематику, але й на інші теми, в тому числі – художніх. Музей насичений технічними засобами, має кіно-лекційний зал.

До середини 2006 р. на правах відділу працював музей народного декоративного мистецтва Чернігівщини, що розташовувався в Катерининській церкві. Після прийняття рішення про передачу споруди релігійній громаді експозиція відділу демонтована.

Музейне зібрання нараховує понад 160 тисяч одиниць збереження і має не регіональне, а загальноукраїнське значення.

Найдавніший період історії Чернігівської землі, починаючи з доби пізнього палеоліту, висвітлюють пам’ятки археології.

На особливу увагу серед них заслуговують зібрання хрестів-енколпіонів, давньоруські ювелірні вироби і прикраси, що надійшли у складі 8 скарбів та як індивідуальні знахідки, скарб гривень чернігівського типу, зброя Х – ХІІІ ст.,
у тому числі 6 мечів і 3 скрамасакси, дерев’яний колодязь Х ст., вислі печатки, пряслиця та амфори з графіті, знахідки Міжнародної Шестовицької археологічної експедиції. Історія формування археологічної колекції музею стала темою кандидатської дисертації.

Добре знана серед фахівців унікальна колекція речових і документальних пам’яток ХVІІ – ХVІІІ ст. – доби Гетьманщини, основу якої становить зібрання В.В.Тарновського. Вона містить козацькі клейноди, холодну і вогнепальну зброю, гармати, військове спорядження, посуд, одяг, в тому числі слуцькі пояси, вишиті окрайки, гапти, хатнє і церковне начиння, ювелірні вироби, серед яких 15 робіт видатного українського золотаря І.Равича, портрет Б.Хмельницького і авторську модель його пам’ятника скульптора М.Микешина, речі, пов’язані з іменами Я.Остряниці, І.Мазепи, С.Палія, П.Полуботка, В.Кочубея, Л.Барановича, В.Дуніна-Борковського, Я.Лизогуба, М.Ханенка, І.Максимовича, Д.Ростовського, І.Скоропадського, К.Розумовського тощо.
Документальні пам’ятки цієї доби репрезентовані 156 гетьманськими універсалами в оригіналах і копіях ХVІІІ ст., родинними архівами Забіл, Лашкевичів, Милорадовичів, Полетик, Тарновських, Шихуцьких, архівами судових установ, ратуш, монастирів, списками козацьких літописів, рукописними книгами, стародруками, серед яких – два примірники Острозької Біблії, перше чернігівське видання – “Перло многоценноє” К.Ставровецького Транквіліона (1646 р.), 53 Євангелія у коштовних оправах.

ХІХ і ХХ століття представлені, крім майнових документів, приватної переписки представників вже згаданих дворянських родів, фондами видатних громадських і культурних діячів України П.Куліша і Ганни Барвінок, О.Марковича, І.Шрага, В.Горленка, Л.Глібова, О.Коваленка, І.Нечуя-Левицького, фотографіями і поштівками, листівками, у тому числі гектографічними відбитками, різних політичних партій. Безцінними реліквіями є два автографи Т.Шевченка, три листи М.Гоголя та мініатюрний портрет видатного письменника, написаний на зрізі кістки мамонта вірогідно О.Івановим, срібний вінок, покладений на могилу Куліша від І.Пулюя, переклад Біблії українською мовою, зроблений уродженцем Чернігівщини П.Морачевським, малюнки С. де Бальмена до творів П.Куліша, вулик П.Прокоповича, меблі з маєтків Галаганів, О.Рахманової (доньки декабриста С.Волконського), вишивки бісером тощо.

Про участь чернігівців у найважливіших подіях ХХ ст., розвиток економіки і культури, громадське життя краю розповідають документи, фотографії, нагороди, зразки продукції, побутові речі, зброя, мистецькі твори, меморіальні речі. З-поміж них можна виділити малюнки, фото, листи з Соловків представників “доби розстріляного відродження”; партизанські речі, листівки, стіннівки 1941-1945 рр.; комплекси речових і документальних пам’яток учасників оборони і визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників, видатних вчених і діячів культури – лауреатів Державних премій СРСР і України, льотчиків-космонавтів – вихованців Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, ліквідаторів аварії на ЧАЕС і воїнів-інтернаціоналістів; матеріали, що висвітлюють діяльність політичних партій і національно-культурних товариств. В музеї зберігається орден Леніна, яким була в 1967 р. нагороджена Чернігівська область, і перший національний прапор, встановлений Чернігівською організацією Народного Руху України на своєму приміщенні в 1990 р.
Широко представлені в експозиціях і на виставках пам’ятки етнографії і нумізматики, вироби з фарфору і фаянсу. Багата сфрагістична колекція, в якій, зокрема, маємо 135 відбитків 15 модифікацій гетьманських печаток 1603 – 1765 рр., лягла в основу кандидатської дисертації “Козацькі печатки Гетьманщини другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. за архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського”.
За час існування музейна колекція зазнала значних втрат. Перший відчутний удар був завданий у 1933 р., коли за наказом Народного комісаріату освіти унікальна Шевченкіана (понад 1000 од), зібрана В.В.Тарновським, всупереч заповіту мецената була вивезена з Чернігова. Сьогодні переважна її частина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка та в Інституті літератури НАН України.

Протягом 1935–1941 рр. новоствореному Чернігівському літературно-меморіальному музею М.Коцюбинського було передано майже 3000 експонатів. Передачі відбувалися і в повоєнний час. Причому стосувались вони не лише матеріалів, пов’язаних з Коцюбинським, але й архівів Куліша, Шрага, Глібова, Рашевського, Мордовця, інш.

Загалом, внаслідок передач пам’яток іншим музеям фонди Чернігівського історичного музею зменшились майже на 20 тисяч одиниць збереження. Це – зброя, військове спорядження, побутові речі козацької доби, у тому числі – шабля і булава Б.Хмельницького, чарка П.Полуботка; годинник Г.Сковороди; архів М.Ге; автографи Лесі Українки, Олени Пчілки, М.Рильського; твори П.Антокольського, В.Штернберга, Л.Жемчужнікова.

В 1953 р. з ідеологічних міркувань були вилучені і передані до Державного архіву Чернігівської області матеріали так званих буржуазних націоналістів С.Петлюри та М.Грушевського, листівки Центральної Ради, Директорії, гетьманського уряду, документи і нумізматичні пам’ятки періоду німецько-фашистської окупації. На початку 1990-х рр. частину з них повернули музеєві.
В 1983 р. майже 4 тисячі музейних предметів – скульптура, живопис, графіка, іконопис – відокремлені при створенні Чернігівського художнього музею.
Дуже постраждало музейне зібрання у роки Другої світової війни. Евакуювати вдалося лише половину експонатів і десяту частину бібліотечних фондів. Все, що залишилось в Чернігові, загинуло внаслідок бомбардувань і пожеж, було пограбоване і вивезене, лише поодинокі пам’ятки у 1940-х – 1950-х рр. були повернуті музею чернігівцями. В акті “Про розміри збитків, завданих німецько-фашистськими загарбниками Чернігівському історичному музеєві”, складеному 25 травня 1944 р., зафіксовано 28250 експонатів і 36560 книг. Серед них – 12 тисяч пам’яток археології, 300 од. меблів, 5 тисяч фотографій, 2500 ікон, 3000 виробів з фарфору, унікальна фреска ХІ ст. св.Текля; 2700 книжок бібліотеки Тарновського, 1700 – Милорадовича, 1600 – Лизогуба, 800 – Куліша, 10560 – Чернігівської духовної семінарії. В роки війни загинула вся облікова документація.
Бібліотека музею нараховує понад 20 тисяч томів ХVІІІ – ХХІ ст. Крім наукової, науково-популярної, довідкової літератури, творів красного письменства, в ній широко представлені здобутки чернігівських істориків і краєзнавців, наприклад: “Черниговского наместничества топографическое описание” О.Шафонського, “Историко-статистическое описание Черниговской епархии” Філарета (Гумилевського), “Родословная книга Черниговского дворянства” Г.Милорадовича, “Малороссийский родословник” В.Модзалевського, а також “Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии”, видання земського статистичного комітету, календарі, “Земский сборник Черниговской губернии”, прижиттєві видання О.Пушкіна, М.Гоголя, “Основа”, “Киевская старина” тощо.
При музеї працює гурток “Юний археолог”.
Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського є співзасновником Всеукраїнської асоціації музеїв та Українського комітету ІСОМ.

Адреса музею:
14000, Чернігів, вул. Музейна, 4
тел/факс +38(0462)67-66-50, +38(0462)69-99-30, +38(0462)60-86-78, +38(0462)60-86-64
E-mail:muzeumtarn@cg.ukrtel.net
Режим роботи: 9-00 – 17-00, (в літній період – субота, неділя 10-00 – 18-00), вихідний – четвер.

Військово-історичний музей:
Чернігів, вул. Шевченка, 55 а
тел. +38(04622)3-01-87, +38(04622)3-90-40
Режим роботи: 9-00 – 17-00, (в літній період – субота, неділя 10-00 – 18-00),
вихідні – понеділок, вівторок.